
Назва проекту: ЖК на Багалія
Адреса: м. Львів, вул. Д. Багалія, 5-5а
Район: Львівська область
Забудовник: Львівський домобудівельний комбінат
Нерухомість: житлова новобудова
Клас: Комфорт
ЗАМОВНИК: ТОВ “АЦИЛУТ”
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПІДРЯДНИК: ТОВ “ФІРМА ЛЬВІВСЬКИЙ ДОМОБУДІВНИЙ КОМБІНАТ”
ПРАВО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ:
– Тип права: право власності
– Підстава: Витяг з реєстру прав власності (інформаційна довідка) 34937046 2015-03-16
– Кадастровий номер: 4610137500:09:002:0084
МІСТОБУДІВНІ УМОВИ ТА ОБМЕЖЕННЯ:
– Тип вихідних даних: Наказ
– Реквізити: №245 від 14.12.2015 р.
ДОЗВІЛЬНІ ДОКУМЕНТИ НА БУДІВНИЦТВО:
– Вид дозвільного документа: Декларація про початок будівельних робіт
– Номер документа: серії ЛВ № 083170730537 від березня 2017 р.
– Вид дозвільного документа: Сертифікат (перша черга)
– Номер документа: серії ЛВ № 162180170553 від січня 2018 р.
– Вид дозвільного документа: Сертифікат
– Номер документа: серії ЛВ №162201691738 від червня 2020 року.
UPDATE 25.02.2020
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15.11.2018 року у справі № 466/5105/18
Заборонено ТОВ «Ацилут» здійснювати будівельні чи будь-які інші роботи, спрямовані на завершення будівництва та введення в експлуатацію обєкту за адресою: м. Львів, вул. Багалія, 5, 5а; заборонено Державній архітектурно-будівельній інспекції України, в тому числі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області реєструвати ТОВ «Ацилут» документи дозвільного характеру та документи, що стосуються прийняття в експлуатацію обєкта за адресою: м. Львів, вул. Багалія, 5, 5а; заборонено вчинення субєктами державної реєстрації прав на нерухоме майно будь-яких реєстраційних дій щодо обєкта нерухомості за адресою: м. Львів, вул. Багалія, 5, 5а.
Ухвалою суду від 25.05.2020 року заходи забезпечення позову скасовані
ОТРИМАТИ БЕЗКОШТОВНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ ЮРИСТА
Інформація отримана з відкритих джерел та/або офіційних повідомлень органів державної влади та місцевого самоврядування.У разі виявлення неточностей просимо повідомити: https://maps.cub.group/nasha-adresa/
Кошти для будівництва об’єкта залучаються шляхом укладення з покупцями попередніх договорів купівлі-продажу квартири. Такі договори прямо не передбачені законодавством як допустимий механізм інвестування в житлове будівництво (ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність»), однак прямо не заборонені законом.
Попередній договір – це договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором (ст. 635 Цивільного кодексу України)
Попередній договір купівлі-продажу квартири слід укладати в письмовій формі (ч.1 ст. 635 Цивільного кодексу України) і бажано завіряти нотаріально (рішення Верховного Суду України від 26.11.2008 року по справі №2-457/2008 року, від 06.02.2008 р та ін.).
Особливості:
- відносна простота схеми залучення коштів;
- забудовник має право залучати кошти для будівництва до отримання необхідної дозвільної документації;
- такі договори не підлягають державній реєстрації, тому можливі подвійні перепродажу квартир;
- відсутність будь-якого контролю над фінансовими потоками залучених коштів з боку державних керівних органів тощо;
- можливість нецільового використання інвестицій;
- податкове навантаження при укладанні попереднього і основного договорів може становити до 2% від вартості квартири і витрати на нотаріальні послуги;
- неможливість отримання належного та ефективного судового захисту;
- покупцеві на момент укладення попереднього договору, як правило, не відомі положення договору купівлі-продажу квартири, що загрожує можливим виникненням непередбачених умов і ризиків.
На що звернути увагу:
- На умови договору (матеріальна відповідальність сторін, чіткі терміни завершення будівництва та укладення основного договору, порядок і підстави розірвання договору та повернення коштів, права та обов’язки сторін і ін.). В основному, максимально захищені права забудовника, але не інвестора. Тому, необхідно уважно вивчити договір і внести відповідні зміни.
- На наявність необхідного пакета дозвільної документації на будівництво;
- На репутацію суб’єктів будівництва;
- На досвід будівництва подібних об’єктів;
- На повноваження підписантів;
- На відсутності обмежень на підписання договорів.